Розкриваючи нюанси фінансування Європейським Співтовариством розвитку регіонів України, міжнародний експерт РВР проф. Пітер Сегварі часто звертався до учасників проекту із запитанням: «Як ви думаєте?» Отож кожен  міг дати свій варіант відповіді на те, який рівень фінансування ЄС розвитку інших країн (виявляється, доходить до 85%), чи залучаються приватні кошти (на жаль, ні, - сказав експерт), яка частка загального бюджету йде на технічні витрати (4%). І ще одна цікава цифра: із 305 поданих заявок на фінансування на загальну суму 44 млн. євро половина була відхилена через банальні причини – претенденти не мали достатньо знань і навичок для реалізації проекту.

І цей факт вкотре підтверджує важливість ініціативи проекту РВР для України.

На червневому модулі програми навчання тренерів у Дніпропетровську учасники зі східних регіонів України збагатилися й іншими знаннями. Серед них – доступ до бюджетних та позабюджетних джерел фінансування проектів, механізми державно-приватних партнерств, прогнозування та управління проектними ризиками, календарний графік проекту, та інше.

Експерти вже звикли до того, що активність слухачів на практичних заняттях спричиняє масу запитань (чи не кожен прагне поділитися досвідом). Але й на лекціях не дрімають – скажімо, Євгена Фишка, експерта з питань джерел фінансування, розпитували про проекти в Україні, фінансовані ЄС (в основному, це транскордонне співробітництво), про перспективи Фонду регіонального розвитку тощо. «На сьогодні уже вимальовуються обриси тих проектів, які мають усі шанси втілитися, - сказав Є. Фишко. – Мине кілька тижнів – і побачимо, чи справдяться наші прогнози. Це не означає, що інші проекти – нездійсненні, просто є кілька, найбільш реальних для виконання».

Одним із таких може стати  проект «Голіцин-Град І». Автори концепції – Людмила Страшна, і Володимир Кочерга (Звенигородський район Черкащини). «Ми хочемо впорядкувати зелену зону парку, закладеного княгинею Голіциною. Це – пам’ятка архітектури та садово-паркового мистецтва ХVІІІ ст., - розповідає В.Кочерга, співавтор проекту. – Проблема парку площею 115 га – зараження зелених насаджень». 

До речі, серед практичних результатів діяльності проекту РВР на цьому етапі – і визнання ефективності проектного підходу органами державної влади. Адже кількох учасників програми підготовки тренерів посадовці вже запросили прочитати ази проектного менеджменту.

Позитивного поштовху практичним заняттям додала ділова гра, запропонована тренером Віталієм Лисенком – для багатьох стало несподіванкою те, що збіг запитань, заготовлених однією групою і відповідей – іншою, досить значний, принаймні більша частина нібито ніяк не пов’язаних між собою висловлювань ситуативно виявляється близькими.

Активно ділився тонкощами проектного менеджменту Володимир Назаренко. Це його «вина» в тому, що учасники навчання зі смаком, докладно пояснювали, як би вони виконали цілком гіпотетичну роботу. Для прикладу варто навести хоча б те, з яким результатом була виконана вправа, присвячена темі вихідного дня – планування відпочинку на озері. Дві групи організували «відпочинок із поїздкою та бутербродами», розрахувавши час у 52 хв., одна – у 55 хв. А стандартний варіант мав 57 хв. Отоді й прозвучала фраза В.Назаренка, з якою учасники-управлінці були згодні: «Прийняття рішення – це теж робота». До слова, для прийняття рішення у цьому завданні давалося 2 хв. Багато це, чи мало? Мабуть, саме стільки, щоб зважити всі «за» і «проти» для користі задуманій справі. Можливо, для цього треба вчитися все життя, проте з кожним модулем учасники проекту РВР наближаються до цього.