Курка, яка несе золоті яйця, індійські програмісти й найкраще в Європі місце для віндсерфінгу – ось деякі з прикладів, які наводили учасники курсу «Стратегічне планування» на квітневому модулі навчання у Дніпропетровську. Байдужих до стратегій розвитку регіонів на заняттях не могло й бути, тим паче, коли мова зайшла про пріоритети всієї України. Отоді й розгорілася дискусія, про те, як визначати пріоритети. «Не можна розпилятися, треба чітко визначитися із найголовнішим», - врешті прийшли до висновку учасники. Цю тезу чи не найактивніше відстоювала Ольга Мончук, керівник департаменту Запорізького міського інвестиційного агентства.

Забігаючи вперед скажемо, що загалом сторони згоди дійшли, й на перше місце поставили гармонійний розвиток економіки. Друге – виробництво екологічно чистих продуктів.  Третє – модернізація системи управління й розвиток особистості. 

А напередодні тренери Сергій Могильний та Ірина Лех поставили завдання: висловити своє бачення України-2030.

«Ми запропонували окреслити майбутнє нашої країни спершу за допомогою образів, асоціацій, - говорить С.Могильний. – Учасники впорядкували свої думки, підбираючи ілюстрації з преси. Після цього наступний крок ­– сформулювати бачення і місію кількома фразами».  

«Україна – квітуча країна з європейським рівнем життя», - написала свою мрію одна група. «Високорозвинена патріотична держава з привабливими умовами для проживання, розвитку, ведення бізнесу, задоволення потреб жителів», - так визначила інша.

Отож перспективи в нас є, принаймні їх бачать майбутні тренери з регіонального економічного розвитку. Проводячи SWOT-аналіз потенціалу бачення та місії, учасники розглядали досвід Запоріжжя – області, яке була однією з пілотних на попередньому етапі проекту РВР. Але як інакше заглибитись в етапи стратегічного планування, ніж на прикладі власного проекту?

«Цим мене особисто й притягує навчання – практичним наповненням, - ділиться думкою депутат Сумської міськради Тетяна Гончаренко. – Теоретичних знань  у мене вистачає, я – кандидат економічних наук. Та без практики теорія просто лежить мертвим  багажем».  А Ніна Борщова, заступник голови Бердянської райдержадміністрації, брала безпосередню участь в реалізації запорізького етапу проекту РВР і зі своїм досвідом прийшла в програму навчання тренерів.

«Як відбуватиметься практичне впровадження проектів – залежатиме від керівників на місцях, - коментує тренер Ірина Лех. – Ми вважали, що стратегічне планування територій – поняття близьке для посадовців, поняття, без якого розвиток неможливий. Проте виявилось, що там, де є зацікавлена команда, де прагнуть змінити справи на краще, стратегічне планування на висоті. А в інших випадках виявляється, що стратегічні пріоритети написав, скажімо, губернатор чи міський голова своєю рукою. Ніхто не обговорював це із громадою! І це дивовижно. Наведу лише один приклад, добре мені відомий  – високопоставлений чиновник заявляв, мовляв, навіщо мені питати людей, я й так знаю пріоритети. І назвав: розвиток промисловості, заощадження енергії і т. ін. А коли ми опитали 20 тис. людей, то виявилося, що розвиток промисловості опинився аж на сьомому місці після екології, туризму, охорони здоров’я».

Можливо, саме цей промовистий факт – свідчення небажання багатьох керівників по-справжньому займатися стратегічним плануванням, тобто не зважаючи на партійно-політичні впливи.

Учасники програми навчання тренерів – поза політикою. Для них важливо знайти й розвинути потенціал розвитку території. І домашнє завдання на наступний модуль якнайкраще цьому відповідає: що треба врахувати у SWOT-аналізі свого проекту? На що звернути особливу увагу? І врешті, наскільки бачення й місія проекту актуальні.

Загалом, дуже влучними стали слова тренерів: «Ми повинні орієнтуватися на активних людей. І тоді можливі неймовірні речі».